РЕКОМЕНДУЕТСЯWRÓĆ DO SPIDER’S WEB

Працювала посудомийкою. Взяла участь у шоу “Mam talent” і потрапила у фінал. Тепер заробляє 3500 злотих за виступ – історія українки в Польщі

Tetiana Shataieva
Tetiana Shataieva 12.11.2018

Інна Біляєва – це українка, яка народилася у місті Вінниця. У 32 роки Інна з двома дітьми переїхали в Польщу та почали нове життя. Жінка взяла участь у польському шоу “Mam talent”, показала магічний виступ з мильними бульбашками та дійшла до фіналу. Сьогодні вона має власний бізнес, займається улюбленою справою, отримує замовлення показів з Норвегії, Великобританії, Нідерландів. Інна розказала мені свою історію, яка захоплює.

Примітка: Цикл “Власний досвід” – це постійний формат блогу Spider’s Web Україна, в рамках якого ми розповідаємо історії українців у Польщі. Ми хочемо надихати читачів, показуючи історії людей, які в Польщі будують кар’єру, ведуть бізнес і т. ін. Ці матеріали створюються на основі довгих розмов з нашими героями. У текстах такого формату ми віддаємо голос нашим співрозмовникам, – саме вони оповідають свою історію.

Познайомилася в інтернеті зі своїм майбутнім чоловіком з Польщі. Спочатку їздили постійно один до одного в гості, він приїжджав часом лише на кілька годин просто попити каву. Я його питала, чому він буде оце їхати, добу в дорозі, приїде й одразу повертатися мусить, а він відповідав, що йому все одно, тільки б побачитися і каву разом випити.

Любов привела мене до Польщі.

У певний момент подумала, що скільки можна так їздити один до одного, ще й в Україні була важка ситуація. Вирішила, що треба щось робити, тому взяла дітей, і ми поїхали в Польщу.

На початку було дуже складно. В Україні я мала свій бізнес, займалася анімацією, робила покази з мильними бульбашками та добре заробляла. Планувала, що приїду в Польщу і теж буду цим займатися, тому влаштувалася на роботу у дитячому розважальному центрі у маленькому містечку Руди Шльонська (Ruda Śląska). Мені обіцяли, що я буду виступати там з мильними бульбашками, що вони це включать у свою програму.

Проте в реальності, коли я прийшла, мене поставили мити посуд, чистити туалети, прибирати, подавати.
Для мене це був болючий досвід. Я покинула дім, роботу, друзів, родичів і переїхала в нову країну – це було неймовірно складно, тому я була засмучена і сильно плакала. В Україні за 30-хвилинний виступ з мильними бульбашками я заробляла більше, ніж тут за цілий день роботи у розважальному центрі.

У мене ніби й освіта нормальна, і досвід роботи є, що можна не стояти не мити посуд. Скажу чесно, що це була така мотивація, щоб поміняти роботу, але відкрити приватну діяльність я не могла, бо ми з дітьми на той момент не мали карти тимчасового перебування, тільки візу.

Як тільки я знайшла роботу, подала документи на карту тимчасового перебування у зв’язку з працевлаштуванням. У результаті я пропрацювала у тому дитячому розважальному центрі трохи менше ніж рік, за цей час мені тільки два-три рази дали можливість виступити з бульбашками, але звісно без додаткової оплати. Врешті-решт він звільнив мене через те, що я почала виступати з бульбашками в іншому розважальному центрі.

Під час всіх цих подій трапилося чудо – моя сестра в архіві знайшла інформацію, що батько бабусі був репресований через участь у польській організації, і там всі по лінії бабусі були поляками. Як тільки про це дізналися, то подали документи на карту постійного перебування за походженням.

Як переїхали, дітей швидко записали до місцевої школи. У сина проблем не було, у нього майже відразу з’явилися друзі, він в мене дуже комунікабельний. А ось дочці було важче. Чесно скажу, що тільки на кінець минулого навчального року вона влилась в колектив, тобто на адаптування пішло приблизно два роки. Вона скучала за домом, школою, друзями. Проте останній раз, як їздили на тиждень в Україну, то вона вже більше сумувала за польськими знайомими.

Син почав тут займатися спортивною акробатикою. У нього завжди були здібності. Коли вчителька в школі побачила, що він на руках ходить, то написала номер спортивного клубу і порадила, щоб ми туди звернулися. Ми подзвонили, прийшли на пробне заняття, і вже через два місяці він почав виступати на загальнопольських змаганнях.

Бульбашки прийшли в моє життя понад 5 років тому.

У 2012 році я поїхала на організовану зустріч аніматорів в Україні й там перший раз побачила виступ з бульбашками. Я теж почала робити прості покази з бульбашками на дитячих святах і брала за це 50 грн. Спорядження професійного ще не мала, тому чоловік моєї сестри зробив мені спеціальні ракети з труб для опалення. Я їх прикрасила нитками й на такому реквізиті почала працювати. Спочатку тільки на дитячих святах, а потім подивилася в інтернеті, як можна виконувати такі покази на весіллях. З тим самим реквізитом, докупивши ще вогняну трубку, димову машинку, почала робити покази з мильними бульбашками на весіллях. Скажу, що я була однією з перших в Україні, хто почав цим займатися, тому для людей це було щось нове. Від травня по вересень кожні вихідні я мала по два виступи на весіллях.

Потім я їздила до Росії на курси, де вчать робити виступи з мильними бульбашками. Пам’ятаю, що на той момент вони коштували як 12 моїх місячних зарплат вчителя у садочку. Так мені шкода було віддавати ці гроші, дуже. Проте зараз розумію, що це була моя найкраща інвестиція.

Коли я приїхала на роботу в Польщу, то думала, що з моїм досвідом, вміннями, костюмами, які я привезла з України, мене будуть цінувати. Найбільше засмучує те, коли знаєш, що ти вмієш більше, що ти можеш більше, а замість того тобі довіряють тільки мити посуд. Якби мій шеф показав зацікавленість моїми вміннями, включив виступ з бульбашками до програми закладу, то я, мабуть, ніколи б в житті не пішла на той “Mam talent” і до пенсії там у його розважальному центрі працювала.

Проте життя склалося інакше.

Мила посуд і уявляла, як буду на “Mam talent” виступати.

В Україні мені б і в голову не прийшло взяти участь у такому шоу, бо я й так добре заробляла на своїх виступах. Натомість у Польщі на той момент мильні бульбашки робили тільки на кійках (дві палиці й шнурок) на площах, щоб розважити туристів. Ніхто не займався професійними виступами, які проводяться в приміщеннях, і мені так хотілося показати людям, як це може бути!

Я стояла, мила посуд, і думка піти на шоу з’являлася все частіше і частіше. Я навіть вже придумала в голові, що покажу на кастингу, що на півфіналі, що на фіналі. Звичайно, дуже хвилювалася, бо розуміла, що там будуть і співати, і танцювати, і акробатичні трюки робити, а я там прийду просто з бульбашками. Проте важкі умови праці – це дуже сильний поштовх до розвитку.

Заповнила анкету на сайті шоу, за два дні мені подзвонили та запросили на кастинг у Катовіце. На роботі замість обіду йшла до ігрової кімнати, закривалася там, вмикала музику в навушниках та уявляла, планувала виступ у себе в голові.

Участь у “Mam talent” – це пригода на все життя.

Перед виступом треба було спробувати мильний розчин. По першій бульбашці видно, чи він добрий, чи все вдасться. Пробую, а бульбашка одразу лопається. Чоловік швидко приніс з машини інгредієнти, я все позмішувала. Пробую – все одно лопається. Серце в п’ятки, руки тремтять. Виходжу на сцену, роблю першу бульбашку і бачу, що все працює. На душі одразу стало легше, і я вже спокійно продовжила виступ і навіть отримала три Так!

Наступні сильні емоції в мене викликало оголошення 40 у Варшаві, тобто те, що я пройшла у півфінал конкурсу. Зовсім цього не очікувала, навіть приїхала на оголошення у спортивному костюмі.

Це пригода на все життя. По-перше, я хотіла сама себе перевірити, а, по-друге, показати приклад своїм дітям, що не важливо скільки тобі років і не важливо, чим ти займаєшся, якщо в тебе є мрія, то треба пробувати. Зараз мої діти дивляться шоу і думають, що “може ми б теж пішли, взяли участь”.

Відкрила приватну діяльність у Польщі й не пошкодувала.

Відкриття приватного підприємства з картою постійного перебування чи з Картою поляка є безкоштовне. Я знайшла доброго бухгалтера і просто завезла їй свої документи, вона відкрили мені підприємство за один день. Послуги бухгалтера обходяться мені 185 зл на місяць. Вона займається повністю усією документацією.

Після виступів на шоу в мене з’явилося багато замовлень. Пам’ятаю своє перше замовлення у Польщі. Подзвонила до мене жінка і питає, чи буде мій виступ цікавим для чоловіків. Ну я сказала, що чоловіки – це ті самі діти, тільки великі. Приїжджаю і бачу 96 чоловіків і чотири жінки. Усі поліціянти. Я виходжу, і в мене навіть мову відняло. Проте все пройшло добре, їм дуже сподобалося, вони з зацікавленістю спостерігали, потім підходили й самі пробували робити бульбашки. Вже одразу після цього виступу, вони домовились зі мною на наступний показ.

Після участі у шоу, завдяки замовленням,  я можу повністю забезпечувати себе своїми виступами. Один показ у мене коштує від 1000 до 3500 зл. Це залежить від того, чи це приватна вечірка, чи це фірмова вечірка. За ціну 3500 зл я роблю виступ, який складається з 3 блоків: два – по 5 хв і один – 15 хв. Звісно така ціна обумовлена тими успіхами, які я досягла на шоу та досвідом.

На сьогодні отримую більше замовлень на весілля. Особливо така тенденція з’явилася після участі у програмі “I nie odpuszczę Ci aż do ślubu”. Зараз дзвонять і домовляються про виступи вже навіть на 2020 рік.

Один з виступів, який запам’ятався мені найбільше, відбувся в казино Paris Hilton у Варшаві. Замовлення я отримала від самого казино, люди приходили, грали, а я робила виступ. Найбільше, що мене вразило – це те, скільки відвідувачі казино мають грошей, скільки витрачають під час гри.

Робити бульбашки – це не так просто і легко, як здається. У людини має бути харизма, щоб виступ виглядав дійсно магічно. Треба розуміти, що це не буде так, що ви сьогодні спробували, і завтра у вас вийшло. Варто набратися терпіння і кожного дня присвячувати цьому кілька годин.

Репетирую виступи вдома, розстилаю велику клейонку, потім кладу гумові килимки та вчу трюки. Потім разом з родиною все сушимо, миємо. Надворі тренуватися не можу, бо там вітер заважає. Я як приїжджаю на виступ, то прошу, щоб за 5 хв до показу були виключені всі кондиціонери. Не може бути жодного вітру, жодного протягу, щоб потім не було несподіванок.

Є багато планів на майбутнє, хотілося б відкрити власний дитячий розважальний центр, але зовсім інший, не такий, як вже існують в Польщі. Натомість про це я розкажу вам якось наступним разом.

Przeczytaj ten tekst w wersji polskiej
Поради, новини, власні історії - все про життя українців у Польщі. Приєднуйтесь до нашої групи в Facebook і беріть участь в дискусіях. Стежте за каналом у Telegram та будьте в курсі подій.

ви повинні прочитати