РЕКОМЕНДУЕТСЯCzytaj w języku polskim

Еміграція є дуже складним кроком. Лілія Андреєва, психолог з Кракова, підготувала матеріал для Spider’s Web Ukraina, в якому вона відповідає на питання про те, як українці переживають процес еміграції в Польщі, з якими проблемами стикаються і як їх долають.

Нехай ми проїдемо від початку до кінця будь-які землі — ніде в світі ми не знайдемо чужої нам країни; звідусіль однаково можна підняти очі до неба – Луций Анней Сенека, римський філософ.

Я живу і працюю у Кракові три роки. За моїми спостереженнями, запити емігрантів мало чим відрізняються від запитів моїх клієнтів в Україні. Але не можу не відмітити, що безумовно еміграція посилює фактори впливу на особистісні проблеми, і життєві ситуації переживаються з більшим стресом.

Адаптація відкриває двері в обидві сторони – те, що було проблемою, посилюється або зникає.

Мій досвід показує, що найважче еміграція дається тим людям, які переїхали «вимушено», наприклад, через воєнні обставини на сході України. Залишити все і почати спочатку у більш зрілому віці не так просто, як здається.

Не за власним бажанням також переїжджають люди, що мають фінансові проблеми, для них поїхати на заробітки за кордон — єдиний шлях вижити та спробувати побудувати гідне життя. Інша категорія людей, що мігрують вимушено — це жінки чоловіків, що отримали в Польщі роботу, або ж навпаки — чоловіки, що їдуть за жінкою.

Такі люди відчувають, що переїзд не був їх власним бажанням, тільки наслідком певних обставин. Гірше, якщо така особа мала успішну кар’єру на батьківщині, а переїхавши до Польщі, мусить заново себе шукати, а це дуже важкий шлях.

Трохи легше молодим людям, що переїжджають з погляду на цікаву пропозицію по роботі. Таким працівникам фірми, як правило, забезпечують довгостроковий трудовий договір, медичне страхування, карту для занять спортом, а навіть допомогу при переїзді.

Варто зауважити, що навіть за таких, здавалося б, ідеальних обставин людина все одно проходить через певний стрес. Я маю на увазі панічні атаки, депресії на фоні конкуренції на роботі, а також нав’язливого питання, чи є в українця тут майбутнє, чи правильним був вибір переїхати.

Найважче процес адаптації переживають підлітки.

Мова йде про студентів, що приїжджають до Польщі на навчання, особливо, якщо батьки залишаються в Україні. Тут кілька факторів впливають на важкість адаптації: по-перше, це перехідний вік — найскладніший у житті людини, по-друге, батьки, друзі та звичне середовище залишаються позаду. Ще зовсім юна особа мусить вчитися самостійному життю, багато, хто на початку має інтенсивне відчуття самотності.

Такий крок, як переїзд в іншу країну, для підлітка — це особливо важке випробування, на жаль, були навіть випадки самогубства. Саме тому важливо не замовчувати проблему, а говорити, звертатись за допомогою до психологів, або навіть, якщо розумієш, що дуже важко, повертатись додому.

Як правило, запити молодих людей часто пов’язані з питанням, як знайти себе в сучасному світі, як хотіти та мотивувати себе, як впоратись зі складнощами в особистих стосунках і інш.

На жаль чи на щастя, але немає якогось єдиного рецепта, як швидше адаптуватись у новій країні.

Усі ми живемо за своїм темпом і комусь потрібен лише рік для того, щоб відчути себе як вдома. Інші й через сім років не можуть адаптуватись і не вважають нову країну своїм домом. З мого досвіду, в середньому адаптація триває два роки.

Єдиного дієвого рецепта для швидкої адаптації, який підходить всім, не існує. Комусь допомагає спілкування з українцями, що теж живуть у Польщі, інші ж навпаки намагаються більше спілкуватись та дружити з поляками.

Одним з насправді дієвих способів є повернення на пару днів в Україну через певний час життя в Польщі.

Людині, що переїхала, часто здається, ніби на батьківщині все залишилось, як було, проте це оманливе відчуття. Все постійно змінюється, наші друзі та родичі також стають іншими, продовжують жити своїм життям. Найголовніша зміна відбувається в нас самих — міграція впливає на людину, змінюючи її погляди та сприйняття. Тож у певний момент, повернувшись в Україну, можна відчути розчарування, що там вже все по-іншому, ніж ми пам’ятаємо. Таким чином, домівкою і центром подій для нас стає вже Польща.

Порада, яку можна б було дати усім, звучить так — не намагайтесь якомога швидше “розчинитись” в іншому середовищі, не насилуйте себе. Спостерігайте, вчіть мову, не порівнюйте себе з іншими, не звинувачуйте себе, дозволяйте собі чогось не розуміти, не знати, просити про допомогу. Не соромтесь звертатись за допомогою до спеціалістів.

Повернутись в Україну — не соромно!

У моїй професійній практиці зустрічаються й випадки, коли людина просто не може звикнути до нового середовища. Частина таких людей повертаються в Україну або ж їдуть кудись далі за кордон.

Останнім часом спостерігаю запити клієнтів, які соромляться повертатись в Україну, а в еміграції почуваються вкрай важко. Так, ніби назад дороги немає, бо повернутись це ж виглядає “непрестижно”, так, ніби “не змогли”, “програли”. У такому випадку, переймаючись думкою інших, людина не живе своїм власним життям. Тож, повернутись в Україну, якщо це те, чого ви справді бажаєте — не соромно!

Перед тим, як емігрувати, варто поставити собі питання: які очікування у вас щодо переїзду? Що зміниться у вашому житті, житті ваших дітей, близьких? Чого б хотілося досягти, через які перешкоди ви готові пройти?

Важливо не замовчувати проблему, а намагатися говорити про це.

Завдяки фонду “Зустріч”, з яким я співпрацюю впродовж останнього року, нам вдалося почати роботу з місцевими інтернатами (гуртожитками для дітей, що навчаються в Польщі), де проживає багато дітей з України від 15 до 19 років.

Завдяки фонду ми надаємо безкоштовну психологічну допомогу і дорослим, і підліткам, проводимо психотерапевтичні групи, співпрацюємо з вихователями інтернатів.

Важливо не замовчувати проблему, а намагатися говорити про це. Нічого нікуди не зникне, якщо тримати це в собі. Дбайте та бережіть себе.

Лілія Андреєва — психолог.
Фонд “Зустріч”, Краків, Кармеліцька 34.

Przeczytaj ten tekst w wersji polskiej
Поради, новини, власні історії - все про життя українців у Польщі. Приєднуйтесь до нашої групи в Facebook і беріть участь в дискусіях. Стежте за каналом у Telegram та будьте в курсі подій.

ви повинні прочитати